Людиноподібні тварини

Звісно, за подібну назву багато хто на автора образиться. Що ж, цю образу можна спробувати нівелювати, пославшись на те, що авторство подібної характеристики належить не автору, а відомому і шанованому письменнику Михайлу Булгакову, котрий в Собачому серці оприлюднив образ людиноподібної собаки, Шарикова, та дуже близьких до нього за характеристиками Швондера і його оточення. Отже, якщо на Михайла Булгакова ніхто не ображається, більше того, навпаки, всі захоплюються його талантом, то жодних підстав ображатися на автора цього тексту, начебто, немає. Тим більше, ніхто добровільне не побажає себе віднести до категорії шарикових, адже це ж про інших.

Інша справа, якщо скласти характеристику людиноподібних тварин і конкретній людині безпосередньо вказати, що вона повністю підпадає під опис людиноподібної тварини, а не людини, і саме з цих причин жодного права називатися людиною вона не має. Яка буде реакція позбавлених автором права називатися людьми,  шановні читачі можуть здогадатися.

Як бути в цій ситуації? Залишається знову послатися на аналогію. Після другої світової війни всі дорослі німці визнали себе винними у всьому тому, що відбулося з їх країною. Навіщо це їм було потрібно? Навіщо в християнстві в основу характеристики людини закладено її недосконалість, названу первородною гріховністю?

Усвідомлення власної недосконалості спонукає до процесу самовдосконалення з допомогою раціональної розумової діяльності тих, в кого існує здатність до неї. Але це ми вже перейшли до опису людей.

На відміну від людей, людиноподібні тварини ніколи не визнають власної ущербності, більше того, в них відсутнє достатньо розвинуте критичне мислення, тобто відсутній інструмент для об’єктивного пізнання як навколишнього світу, так і себе. В цьому їхня сутність цілком відповідна сутності тварин, котрих жодним чином не можна звинуватити в тому, що вони є такими як є і не бажають ставати кращими.

Як бути з людиноподібними тваринами? Свого часу Бог їх просто знищив, втопивши у Всесвітньому потопі. Нині людиноподібні тварини самі себе знищують своєю недосконалістю і невідповідністю сучасному рівню розвитку людства. Тобто, людиноподібні тварини приречені? Майже що так, і це дуже сумно тому, що в Україні радянська влада практично не залишила людей, не могла залишити, оскільки їх існування швидко поклало б кінець самій радянській владі.

Втім, надія перетворення українців на людей, зупинки нинішньої руйнації та започаткування розвитку є. Справа в тім, що людиноподібна тварина від людини відрізняється не генетично, а культурно, тобто може бути розвинута до рівня людини шляхом долучення до культури людей освітнім і виховним шляхом. Проте, опанування культури високого рівня є набагато складнішим процесом, чим це може здатися на перший погляд. Варто лише згадати зусилля, докладені Ісусом Христом по вирішенню подібного завдання та довготривалість шляху на чолі з Мойсеєм  пустелею безкультур’я.

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s