Середовище

Я хочу бути учасником успішної політичної сили, яка зумовить перетворення України у квітучу країну. Відповідно, відразу виникає питання – що я маю для того зробити?

На перший погляд, я маю або сам написати відповідну програму, або знайти готову і долучитися до її реалізації.

Ні, нічого з того не вийде. Ми знаходимося у такому спотвореному і викривленому просторово-часовому середовищі, в якому всілякі програми є звичайнісінькою макулатурою, покликаною замаскувати під сучасність примітивну, майже звіриного рівня сутність.

Україна і Російська імперія, до якої входила і Україна, розвивалися разом з усім світом. Так, процес не був простим, але він відбувався в середовищі реальності. Пан був паном і жив у палаці, кріпак – кріпаком і жив у халупі. Але відбувався процес розвитку, який в суспільно-політичній царині характеризувався головним – поступовим переходом управління від всевладдя вождя до влади суспільства. Первісно-печерні племена, монархія, конституційна монархія, республіка нарешті – ось процес розвитку. До речі, в Російській імперії вже була проголошена республіка, залишалося тільки, разом з усім цивілізованим світом, наповнювати її змістом і насолоджуватися результатами розвитку.

Сталася катастрофа – владу захопила світоглядна наркота. Пан почав називатися слугою народу, кріпак – паном, на словах будували найкращий у світі суспільний устрій, а на практиці знищували українців розкуркуленнями, голодоморами, виселеннями, масовими розстрілами, концтаборами, подібним.

Так було створено середовище розірване, з двох складових – реальної і маскувальної. З розпадом комуністичної імперії зла у продукті її напіврозпаду, незалежній Україні, нічого суттєво не змінилося. Про маскувальну частину буття, про ці всі партії, програми і всіляку іншу тарабарщину навіть не хочеться говорити, до реального життя вони жодного стосунку не мають, як не мали і в комуністичній імперії.

А от про сутнісну основу нашого суспільно-політичного буття поговорити варто. У її основі примітивний суспільний устрій, тоталітарний. Отже, спочатку мова піде саме про нього, про тоталітаризм.

Тоталітаризм

Спільне ведення справ значно ефективніше від індивідуального. І тому здатність до нього закладена на рівні інстинктів ще у тваринних зграях. Суть його полягає в тому, що спільнота об’єднується навколо волі вожака чи вождя – так досягається спільність її дій. Щодо розумності, то вона, звісно, бажана, але дуже вторинна. Головною є здатність об’єднати спільноту будь-якими засобами, підкорити її і змусити діяти відповідно до волі вождя. Якщо це, найперше завдання, не виконане, то ні про що інше немає сенсу й турбуватися, без всевладдя неможливо реалізувати абсолютно нічого.

При цьому важливо відзначити, що розумність спільноти є для тоталітарного правління вкрай небажаною, оскільки послаблює управлінські можливості вождя. Як тут не згадати Указ Петра I: «Подчиненный перед лицом начальствующим должен иметь вид лихой и придурковатый, дабы разумением своим не смущать начальство»! І комуністи робили «правильно»: фізично знищуючи всіх розумних та інакодумців, але вірно вони діяли у межах тваринного чи первісно-печерного рівня розвитку.

Обмеженість тоталітаризму

Чим вищий рівень розвитку людства, тим більшою стає питома вага його недоліків і, з певного рівня, урівноважує користь від суспільної діяльності. А далі, в більш розвинутому світовому оточенні, тоталітарне управління зумовлює руйнівні процеси. Власне це сталося з комуністичною імперією, а тепер відбувається і з Україною.

Більш високий рівень суспільних взаємовідносин

Він не є більш високим рівнем тоталітарного управління, це якісно інший устрій, який діє на абсолютно іншій основі. Тобто його неможливо досягти розвитком тоталітарного управління, потрібен якісний перехід всупереч самій суті більш примітивного суспільного устрою.

Людина, на відміну від тварин, окрім інстинктів наділена ще й розумом, здатним виробляти та накопичувати в культурі доцільні способи поведінки.

Починаючи з певного рівня розвитку, люди виявилися здатними усвідомити свої цінності та інтереси і формулювати такі правила своєї поведінки, які забезпечують найбільшу ефективність у досягненні високого рівня життя. При цьому суспільні норми поведінки поступово перебирають на себе управління спільнотою, витісняючи вождистське управління.

Важливо зауважити, що люди, яких прийнято називати громадянами, перебирають на себе всю повноту влади не тільки в царині розробки норм поведінки, а й в забезпечення їх дотримання.

Таким чином, управління на основі інстинктів змінюється на управління на основі колективного розуму і волі, на основі культури нації.

Рух – славний початок і хибне продовження

Після виникнення Руху відбувався складний процес пошуку шляхів розвитку. Були й вірні тенденції – Програма Руху містила положення про відродження людини, як морально відповідальної особистості. На заклик йти до адміністративної влади разом з Кравчуком відповіли відмовою.

А потім спокусилися, головною метою проголосили здобуття адміністративної влади. І, цілком відповідно до теорії і практики тоталітарного управління, «вимкнули» розум. У діяльності УНП я це дуже добре бачив. Діяльність партійного керівництва на чолі з Костенком звелася до пошуку таких гасел і таких об’єднань, які б забезпечили здобуття хоч якихось місць у Верховній Раді. То ми ставали «Вірною надією і опорою Віктора Ющенка», то блоком Костенка і Плюща, то знову агітаторами за Ющенка. Адміністративна влада над українцями стала тією «нашою прелестю», яка повністю позбавила розуму. На жодне серйозне питання до керівництва неможливо було отримати не те що притомну, а будь-яку відповідь.

Навіщо нам адміністративна влада? Навіщо місця у Верховній Раді? Що корисного зробили народні депутати від УНП за час своєї каденції? Боролися там з ще гіршими – ось максимум, що можна було почути. Всі намагання запровадити в партії горизонтальне спілкування, з серйозною аналітикою завжди натикалися не протидію, гідну найгірших традицій КПРС.

Хибний шлях

Шлях боротьби за адміністративну владу над українцями, це шлях тих, хто прагне грабувати і гнобити українців, це не шлях для гідної політичної сили.

Якщо хтось іншої думки, викладіть її, поясніть, обґрунтуйте

Свого часу я спитав в Олега Тягнибока, коли він хотів стати Президентом – що він робитиме, коли його укази населенням ігноруватимуться, а чиновники відверто з них насміхатимуться? Пан Олег відповів, що вони за злочини проти держави введуть смертну кару. Все вірно, інших способів управління тоталітарна система не знає.

Можемо згадати Помаранчеву і обрання Ющенка Президентом. Кровавим шляхом КПРС він не пішов. І що? Навіщо йому потрібна була адміністративна влада? Щоб своєю нікчемною діяльністю підготувати всенародне обрання Президентом Януковича?

Шлях

Згадаймо Сина Божого. Чи прийшов він у цей світ для того, щоб боротися за місце адміністративного правителя, за місце Понтія Пілата? Ні, він вчив людей бути людьми, вчив основам досконалих суспільних взаємовідносин. А потім люди й самі собі збудували гідне життя – найрозвинутіші країни світу тому яскравий приклад.

Сьогодні нам необхідно головним пріоритетом своєї діяльності проголосити перетворення скаліченого комуністичним експериментом українського населення в повноцінних і самодостатніх громадян та об’єднання їх в успішну сучасну націю. І потім, спільними розумними зусиллями всієї нації навести в Україні порядок та забезпечити її розвиток.

Середовище

Можливо я помиляюся, можливо існують і більш ефективні шляхи розвитку?

Можливо. Тому найперша моя пропозиція – створімо в Русі інтелектуальне середовище, в якому неможлива ірраціональна для суспільного розвитку діяльність, запровадьмо на загальнопартійному рівні найжорсткіший критичний аналіз всього, що ми робимо чи плануємо зробити. Це дозволить нам замість діяльності відповідно до чужих, ворожих щодо розвитку України політтехнологій, стати очільниками як інтелектуального процесу розвитку, так і його практичного втілення.

Перспективи

Суспільно-політична сила, яка започаткує в Україні розвиток суспільства на принципово іншій, сучасній основі, дуже швидко опустить тоталітарні політичні сили до такого рівня суспільної зневаги, якої вони і заслуговують. При цьому почнеться відтік з тих політичних сил найкращих представників і об’єднання їх навколо ідей та програм розвитку суспільства. Освітнім шляхом буде відбуватися процес творення українців нової якості, тих, кожен з яких сам є повноцінним творцем успішного життя всієї нації. І купити в них право розпоряджатися їх країною і її майбутнім за продуктовий пакет чи локшину на вуха буде неможливо. Процес поділу українців за безліччю ознак під одних вождів проти інших буде змінений на об’єднання навколо спільних цінностей та інтересів, навколо програм творення досконалого суспільства і відповідної йому держави.

Даний матеріал надруковано в блогах сайту Народного Руху України в середині жовтня 2013 року.

Advertisements

About Сергій Трегубенко

Демократ.
Опубліковано у Архів (до грудня 2013р.). Додати до закладок постійне посилання.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s